Символіка села
|
|
|
| Герб села | Прапор села |
Германі́вка — село в Україні, в Обухівському районі Київської області. Відстань до райцентру (Обухова) становить близько 22 км. Воно розташоване в мальовничій долині річки Красна. Назва за більшовиків — Красне-2 (1946–1987).
Історія
На околиці Германівки, на Ревиній горі, досліджено два кургани часів білогрудівської культури (XII–VIII ст. до н. е.).
Єдиної версії про дату заснування Германівки і походження її назви немає. Але, в літописах, ще з кінця Х століття, часто згадується укріплене поселення на річці Красній під назвою Германич (Германеч). На цій же річці було розташоване стародавнє руське місто Красн (Красне), що було зведене, як один з південних оборонних пунктів Києва, від кочових народів. Городи Красн і Германич, на думку деяких дослідників, це один і той же населений пункт, що заснував київський князь Володимир Великий, на так званих «змієвих валах» південніше Києва. У Повісті врем'яних літ пишеться, що в 1093 році «прийшов удруге Боняк безбожний шолудивий хижак … спалив монастир, і села, і Герменич…».
На території села досліджене городище давньоруського города (розкопки проводилися у 1994 і 1996 роках), де знайдено кераміку XII–XIII століть та інші пам'ятки, які свідчать, що у XII–XIII століттях тут було значне, обжите, фортифіковане місто. Його ім'я археологи зв'язують з літописним Красном. У XII столітті Красн разом з Василевом (на річці Красній) слугувала уділом князям-ізгоям. 1165 року Красн і Василів названо в складі удільної волості, наданої київським князем Ростиславом Мстиславичем в уділ князеві Роману Михайловичу, внукові київського князя Вячеслава Володимировича.
Перші достеменні писемні згадки про Германівку датовані XVI століттям. Вона згадується у 1580-их роках як належність до Лукавиці (Обухівського ключа). 1580 року Лукавицю — з Обуховом, Германівкою, Перегонівкою, Василевом, Деремезною — купив у Петра Дорогостайського-дядька білоцерківський староста Іван-Януш Острозький. 1595 року І.-Я. Острозький називає Германівку з довкіллям окремим староством. Заснувавши велике староство Василівське, Острозький прилучив до нього і Германівку. 1598 року Павло Дорогостайський відсудив у І.-Я. Острозького «Обухівський ключ», в тому числі й Германівку. 1618 року Германівка належала зятеві Дорогостайського — белзькому каштелянові Анджею Фірлею. 1631 року Фірлей тримав у ній 30 димів (осель). Германівка тоді вже мала статус містечка…
Пам'ятники, пам'ятки, історичні місця
Богодільня, збудована на кошти поміщиків Севрюків із сусіднього села Сущана, відкрита у 1908 р. для «одиноких престарелых дев благородного происхождения», архітектор В. М. Ніколаєв. Нині в цьому приміщенні діє загальноосвітня школа.
Двохкласне училище, побудоване у 1883 р. архітектором В. М. Ніколаєвим. Нині гімназія, на території якої встановлено перший в Україні пам'ятник гетьману Івану Виговському.
Приміщення школи та гімназії занесені до Переліку об’єктів культурної спадщини на підставі наказу управління культури, національностей та релігій облдержадміністра ції від 02.03.2017 № 15/01-07.
Германівська картинна галерея. Приміщення, в якому знаходиться германівська картинна галерея, збудоване в 1902 р. як магазин. Картинна галерея розміщена в одній залі. В ній виставлені роботи художників, життя яких пов'язане з Германівкою, а також художні вироби жителів.
Музей козаччини міститься у приміщенні, збудованому у 1904 р., як мануфактурна лавка. Музей козаччини висвітлює історичні та суспільно-політичні процеси розвитку села Германівка в контексті загальної історії України через археологічні та етнографічні старожитності від доби бронзи до сьогодення. Музей поділений на два зали. У першому залі виставлені експонати від доби бронзи до кінця XIX ст., у другому залі — експонати початку XX ст.
Пам'ятник хрест-оберіг Германівки (с. Германівка). Хрест-оберіг встановлено на правому березі р. Красної на висоті 187,5 м над рівнем моря (Ревина гора) біля пам'ятного знаку жертвам яничарського набігу на містечко Германівку 7 квітня 1711 р.
Стела в пам'ять євреїв, загиблих під час погрому 28 серпня 1919 р. Встановлена на Ревиній горі 28 серпня 2012 р.
Пам'ятник «Колесо часу» 1996 р. (с. Германівка). Встановлений на честь 900-ліття Германівки. Скульптор В.Кузнецов.
Поблизу села проходить одна із гілок Змієвих валів.
Освіта. Медицина. Торгівля
У селі діють Германівська ЗОШ І-ІІІ ступенів імені братів-журналістів Гетьманів, Германівська гімназія та школа мистецтв. Функціонує сільська бібліотека.
На території Германівки розташована лікарня.
Кожної п'ятниці проводиться ярмарок у центрі села.
Адміністративна будівля, де знаходиться Германівська сільська рада
Пам'ятки
Село Германівка розташоване на південному заході Обухівського району. Із 1944 по 1987 рр. називалося Красне-2. Кількість населення – понад 1,7 тис. осіб.
Колишнє двокласне училище (1883 р.). Нині гімназія
Походження назви села достеменно невідоме. Фахівці мають кілька версій, одна з яких каже, що назва походить від придорожніх стовпів, які греки називали гермами. Перші згадки про поселення Германич (Герменич) датуються ще кінцем 10 століття, хоча в той самий час зустрічається назва форпосту на річці Красній, із специфічною назвою Красн. Це нібито був один і той самий населений пункт. Офіційно засвідчена назва Германич у історичних документах („Повість минулих літ”) під 1093 роком. Згадка пов’язана із руйнацією поселення половецьким ханом Боняком.
Пам'ятник Івану Виговському на подвір'ї гімназії
В 17 столітті Германівка була містечком. У 1659 році тут відбулася доленосна для України подія – чорна рада, на якій було скинуто із гетьманства Івана Виговського і обрано новим-старим гетьманом Юрія Хмельницького. З цієї події почався трагічний період в історії України, який отримав назву „Руїна”.
Картинна галерея. Колишній магазин (1902 р.)
Музей козаччини. Колишня мануфактурна лавка (1904 р.)
Містечком Германівка була до кінця 19 століття. Це був центр волості. В містечку процвітала торгівля – за рік тут відбувалося до 13 ярмарків. З того часу в Германівці збереглися кілька пам’яток архітектури. Найстарішою серед них є споруда двокласного училища, збудована за проектом архітектора Ніколаєва у 1883 році. Нині у будівлі розміщена гімназія. Той же Ніколаєв розробив проект для богадільні. Її збудували на кошти поміщиків Севрюків із сусіднього села Сущани у 1908 р. для «одиноких престарелых дев благородного происхождения». Нині в цьому приміщенні діє загальноосвітня школа.
Із 1902 року збереглася будівля магазину. Нині у ній діє картинна галерея. А ще у селі є Музей козаччини, розташований у будинку мануфактурної лавки, зведеної у 1904 році.
Германівка лежить у мальовничій долині річки Красна, але розташоване село не дуже зручно для туристів, далеченько від головних автошляхів.
Германівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені братів Гетьманів
